Як зачистити місто під забудову: 4 схеми чиновників

Нестача земельних ділянок не стає на заваді знищення зеленого передмістя і перетворення його на бетонне гетто.

Пожежі, скуповування старих будинків, “виселення” державних органів і просто фізичне витіснення людей із приватного сектора – це основні способи, якими розчищають майданчики для своїх майбутніх проектів забудовники Ірпеня під Києвом.

У цій схемі задіяна місцева влада: у грудні минулого року в місті зі скандалом ухвалили так званий “оновлений” генплан Ірпеня, мета якого не лише легалізація численних незаконних багатоповерхівок, а й подальша тотальна забудова приватного сектору, зелених зон та заплави річки.

Упродовж останніх місяців мешканці Ірпеня вкотре переконалися, що для будівельно-владного тандему не існує жодних перешкод, коли мова йде про отримання надприбутків з ресурсів територіальної громади міста.

Так, за даними сайту “ЛУН”, наразі кількість ЖК, що тут будується, рекордна по містам у Київській області.

В Ірпені наразі продається понад 100 багатоповерхових житлових комплексів. Кількість містян вже сягнула 100 000, тоді як існуюча транспортна і комунальна інфраструктура розрахована лише на 40 тисяч мешканців.

Об’єктів соціальної інфраструктури – шкіл, дитсадків – катастрофічно не вистачає, у місті навіть немає власної лікарні – люди змушені їздити до сусідньої Бучі.

Попри це, в “оновленому” Генплані, ухваленому за рекордно короткий час за допомогою тітушок, всупереч думці громадськості, передбачено подальше знищення зелених зон і тотальну забудову.

Попри те, що реально вільних ділянок в Ірпені немає, змовники розробили кілька незаконних “схем”, які попри Закон та спротив громади, втілюють у життя.

Читайте ще:   «Ірпінські вибори»: уроки для майбутнього президента

1. Підпали “проблемних” будівель, які заважають

Минулого тижня спалахнула пожежа на території гуртожитків “Укрдержліспроекту”, де більшість квартир мешканці давно намагаються приватизувати.

Спочатку нібито загорілася господарча будівля, а потім вогонь перекинувся на житло. В результаті вигоріло сім квартир – це третина гуртожитку. Крім того, постраждали господарчі споруди і гаражі.

Місцеві припускають підпал, пожежники теж виключають коротке замикання. До речі, в генеральному плані Ірпеня до 2025 року територія, на якій розташовані ці гуртожитки, позначена як квартал багатоповерхової забудови.

2. Підпали торфовищ на заплаві річки Ірпінь

Впродовж останніх тижнів відбулось чотири підпали заміських територій у заплаві річки Ірпінь. Це понад 300 га меліорованих земель із покладами торфу, які подекуди сягають 6 метрів в глибину.

Незважаючи на високі ризики підтоплення (ґрунтові води піднімаються на менш ніж метр до поверхні), порушивши законодавство, місцеві чиновники погодили щільну забудуву багатоповерхівками.

Вогнеборці виключають самозаймання і вказують на підпал.

За логікою місцевої влади, залишати такі поклади торфу у заплаві небезпечно, тому його слід вивезти і забудувати житлом. Вже зараз у вириті ями завозять будівельне сміття, як фундамент для майбутніх осель.

Екологи підкреслюють, що забудова заплавних меліорованих земель, система каналів яких потребує догляду, неуникно призведе до масштабної екологічної катастрофи, яка торкнеться не лише Ірпеня, але й околиць Києва.

Незаконному видобутку торфу і будівельним роботам наразі намагаються протидіяти активісти, які мають широку підтримку місцевих мешканців.

3. “Виселення” державних установ

За останні півроку в Ірпені незаконно зруйнували будівлі щонайменше трьох держустанов до сусіднього міста – Буча. Так, восени із центру Ірпеня “переїхав” військомат. Це викликало справедливе обурення у громадськості з огляду на ситуацію в країні.

Читайте ще:   Воєнний стан. Що це змінює для Ірпеня?

Як виявилось згодом, попри те, що військомат зносили “з метою ефективного використання майна комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь”, приміщення насправді належить Державній судовій адміністрації. Тому міська рада не мала права не те що зносити будівлю, а навіть ухвалювати рішення про її списання.

Згодом, за військоматом в Бучу виселяють паспортний стіл та відділ пробації Мін’юсту. Приміщення, де вони розташовувались, теж призначене під знесення і нову приватну багатоповерхову житлову забудову.

4. Погрози і тиск на мешканців приватного сектора

Ірпінь свого часу проектувався як місто переважно приватної садибної забудови. Наразі приватний сектор, особливо в центрі Ірпеня, опинився під загрозою.

Одне зі стратегічних завдань “оновленого” генплану міста – зміна цільового призначення територій приватного сектору під багатоповерхову забудову. Природньо, що проти цього виступає більшість мешканців приватного сектора.

Проте маховик чергової схеми незаконної забудови вже запущено. Так, якщо забудовнику вдалось викупити кілька земельних ділянок довкола будівель приватного сектора, а один чи кілька мешканців не хочуть продавати свої будинки і землю, переїжджати куди-інде, їх намагаються “переконати”, задіявши погрози підпалом, навмисним руйнуванням тощо.

Наразі в місті дуже показовим є наступ будівельних майданчиків з усіх боків на “незгодних”.

Навіть на етапі проектування і відкриття відділу продажів, майбутнім покупцям показують житлові комплекси без жодного приватного будинку довкола. Мовляв, не переймайтеся, ми все “вирішимо полюбовно” до вашого заселення. Утім, наслідком такого викупу старих будинків заради появи 16-поверхівок стає повне ігнорування вимог державних будівельних норм щодо висотної забудови.

Читайте ще:   Поширені міфи про Ірпінь

Одна з причин, через яку і забудовники, і влада в місті відчувають свою безкарність у питанні знищення всього, що заважає появі нових висоток – це повна “інтеграція” цих двох груп людей між собою.

І саме через повну підконтрольність міськради інтересам забудовників та ігнорування думки громади, потрібні не лише вибори нового мера, а й перевибори місцевих депутатів, ініційовані в парламенті.

Олексій Зіневич, спеціально для УП

Опубліковано в категорії: Блог

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *