Генеральний план населеного міста — це «мапа» його розвитку на найближчі декілька десятиліть. 1 раз на 5 років до цього містобудівного документу вносяться зміни, які дають можливість скоректувати визначені раніше вектори розвитку міста чи селища. Природньо, що генплан, скажімо, Ірпеня, який був розроблений ще у 1965 році, втратив першопочаткову актуальність і потребує періодичного оновлення. Підкреслю — якісного оновлення, що передбачає участь, крім, власне, міської влади — зовнішніх «незаангажованих» експертів містобудівної галузі і, звичайно, місцевої громади.
Чому так важлива думка незалежних експертів? Бо це виключає мовчазну згоду «кишенькових» служб місцевих «князьків», які дають згоду на все, що пропонує голова місцевої ради. Так виникає інфраструктурний колапс, коли — як в Ірпінському районі БТР, де кількість жителів сягає 18 000, при цьому є лише єдиний дитячий садочок, розрахований на 140 місць.
Із-за того, що спочатку робиться детальний план території, а вже потім містобудівні обмеження, мешканці новобудов стають «заручниками» ситуації, коли всі показники в кілька разів менші від «норми». Це стосується усіх сфер життя: споживання енергоресурсів, кількості учнів в школах, дітей в дитсадках, санітарно-технічні, кількість зелених насаджень тощо.
Не зрозуміло, яким чином здійснювалося обґрунтування «довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту», в якому потім виникають такі проблеми. Зауважу, що з цими проблемами стикаються прості громадяни — мешканці міста чи селища. Ось чому в період внесення тих чи інших змін варто враховувати думку громади.
Розробляють цей містобудівний документ проектні інститути на замовлення міських рад за оплату із податків жителів міста. Тобто оплачуємо Генеральний план свого міста, села чи селища ми з вами. І це ще один вагомий аргумент, який підтверджує — місцева влада повинна враховувати, мати в пріоритеті і представляти інтереси громади.
Виконавчі органи міської ради можуть і повинні зупинити незаконне будівництво!
На жаль, досить мало людей розуміють важливість Генплану для їхнього власного життя. Через незнання вони втрачають можливість взяти участь у вирішенні долі міста, і як наслідок – важливі питання життєдіяльності їх мікрорайонів вирішуються без їх участі, особами, яким відверто байдуже до того, як ці люди будуть жити без води, світла (перерва подачі яких в декілька діб вже стали звичними у предмісті столиці), як будуть навчатись діти в декілька змін у вщерть переповнених класах, складнощі отримати медичну допомогу і т.п.
Тому так важливо донести до мешканців міст і селищ їх права щодо участі у визначенні майбутнього населеного пункту, де вони проживають. До цього мають долучатись громадські організації, активісти, лідери думок і, звичайно, об’єктивні, незаангажовані місцевою владою, ЗМІ. Оскільки редакційна політика провладних ЗМІ суперечить демократичним цінностям суспільства і полягає виключно в інтересах обслуговування місцевої влади — відтак спотворення реальних подій та інформації.
На жаль, міська влада самоусунулася від просвітницької роботи серед місцевого населення. Чому? Бо свідомою громадою не можливо маніпулювати, більше того — доводиться звітувати і не “формально” – відписками і “красивими, ні чим не підкріпленими цифрами” як це традиційно відбувається, а відповідаючи на всі “незручні” питання, що на часі для громади.
Незнання своїх прав громадянами вдало використовується владою на місцях. Проблема ще й в тому, що міська рада поширює інформацію про непричетність до незаконної забудови.
Щоб розвінчати міфи, що досить довго культивуються у суспільстві, у травні в Ірпені пройшов круглий стіл “Генеральний план: шляхи розвитку м. Ірпінь”. Це стало своєрідною спробою створити платформу для комунікацій усіх зацікавлених сторін з метою досягнення консенсусу в інтересах громади. У заході взяли участь представники “Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто”, аеропорту “Антонов”, представники містобудівної галузі та юриспруденції, представники Ірпінської міської ради, Ірпінського міжрайонного управління водного господарства та громадські активісти. Метою зустрічі став пошук раціональних шляхів розв’язання проблеми хаотичної забудови, через яку порушується екосистема Київської області та знищуються її останні рекреаційні зони, оскільки саме зараз в Ірпені триває процес коригування Генплану.
Під Києвом знищується потенціал майбутніх поколінь
У 1950–60-х рр. розвиток асоціювали лише з економічним прогресом. Це призвело до несправедливого розподілу прибутків, зростання кількості бідних у країнах, що розвивались. Згодом, у 70-х, проблеми соціальної справедливості були визнані такими ж значущими, як і питання підвищення економічної ефективності. Але інтенсивне використання природних ресурсів призвело до деградації довкілля й негативно вплинуло на здоров’я людей. Ще тоді було визнано, що збереження природи нерозривно пов’язане з соціальним благополуччям, а, отже, і питаннями розвитку.
Термін «сталий розвиток» з’явився у 1980 р. і визначається як модель економічного зростання, в якій використання ресурсів направлено на задоволення потреб людини при збереженні навколишнього середовища, так що ці потреби можуть бути задоволені не тільки в сьогоденні, але й для майбутніх поколінь. Проте в м. Ірпінь розвиваються лише висотки в той час як кількість інфраструктурних, соціальних об’єктів не зрушила з місця. Нині місто опинилось на межі енергетичної кризи, оскільки старі комунікації не витримують навантаження.
Хто покриває будівельну мафію?
Всі ми мешканці передмістя стаємо свідками, як бетонна хвиля забудови знищує “обличчя” наших міст і селищ. Покупці квартир в новобудовах потрапляють в пастку яскравих і оманливих постерів, де парки є лише рекламою для інвесторів.
На прикладі Ірпеня можна побачити численні порушення Генплану, що характерні для багатьох населених пунктів у передмісті столиці:
- Земельні ділянки, визначені як рекреаційні віддаються під забудову, з порушенням всіх визначених чинним законодавством процедур.
- Оскільки в межі міста запланована забудова вже “не вміщається”, міська влада намагається будувати за межами. Як зазначив юрист С. Гапон на круглому столі “Межі міста встановлює ВРУ, і намагання ІМР будувати за межами міста — незаконне”.
- Здача комунальної землі, яку можна було використати під соціальні та освітні об’єкти, в оренду або суборенду забудовникам.
- На сесії неприховано затверджують рішення про розробку детального плану на 16-типоверхову забудову для присадибної ділянки.
- Міська рада видає землю під забудову без розробки детального плану
- Введення в екслуатацію об’єктівв період дії рішення суду про заборону будівельних робіт, про це було відомо міській раді
На прикінці зазначу, що міський мер має безпосереднє відношення до будівництва в місті оскільки його статус зобов’язує управляти містом, починаючи від підписання технічних умов забудовнику і закінчуючи більш глобальними речами — планування і стратегії розвитку міста в цілому.
Генплан є публічним за своєю суттю і не може містити інформацію з обмеженим доступом чи бути обмеженими в доступі. Тому кожен охочий може знайти цей документ на сайті місцевої ради. Саме тут має бути важлива інформація для місцевих жителів про розвиток, планування, забудову території вашого населеного пункту. І за потреби, вимагайте у чинної влади, виконавчих органів місцевої ради зупинення забудови, якщо це суперечить інтересам місцевої громади.
