На круглому столі в Ірпені експерти шукали шляхи вирішення освітніх проблем регіону. Серед них — катастрофічна нестача шкіл, садочків та платні групи подовженого дня (аналогів такому немає у всій Україні).
Хаотична забудова Ірпінського регіону привезла до стрімкого зростання кількості населення. Так, згідно з Генеральним планом Ірпеня, який був затверджений у 2012 році, у 2030 році кількість населення міста мала становити максимум 55 тисяч осіб. Звичайно, відповідно до нього розроблявся і план розвитку інфраструктури. Наразі кількість населення УЖЕ наблизилася до озвученої цифри.
Але у підрахунках виникають певні розбіжності. Наприклад, економіст, суспільний аналітик Ангеліна Павлова-Сильванська зазначила, що, згідно з даними Київського обласного управління статистики, на 1 липня цього року населення Ірпеня становить понад 91 тис. осіб. “Але влада замість соціальних об’єктів розвиває культурну складову: парки, сквери, стадіон”, – зазначила експерт, додавши, що в цьому році половина дітей просто не змогла потрапити до садочків через нестачу місць. “Для наших закладів освіти стало “нормою” порушення законодавства України — у ньому чітко вказано, що наповнюваність класів не має перевищувати 30 осіб і не рекомендовано навчання дітей у 2-гу зміну”, – зазначила аналітик. Вона проаналізувала бюджет Ірпеня з 2015 року і зробила висновок: влада має достатньо фінансових ресурсів для того, щоб будувати заклади освіти. “Виходячи з цих цифр, ми за 5 років мали б мати 5 дошкільних закладів і, як мінімум, 1 школу на 1,5-2 тисячі учнів. Місто мало і має достатньо ресурсів для ліквідації нестачі садочків і шкіл. Проблеми освітньої галузі не сховати за красивими парками або показними інтерв’ю”, – підсумувала економіст.
Ситуацію з нестачею освітніх закладів детально прояснила жителька Ірпеня Михайлина Скорик: “Забудова Ірпеня відбувається всупереч Генеральному плану. Просто у нас є 100-200 забудов… Важко порахувати їх кількість. Генплан передбачав збільшення кількості забудов приблизно в 2 рази. Там були зони компактної забудови, біля кожної з яких мали бути школи і садочки. Тоді була відмова від Державного комітету лісового господарства віддати ліси, які зараз забудовуються. Згідно з Генпланом, ще в 2011 році була проблема з садочками — їх було на половину менше. Але шкіл було 106% — більше не потребувало тодішнє населення Ірпеня. Закрили навіть 10-ту школу — вона не була заповнена учнями. Її перепрофілювали під дитячу лікарню, хоча з лікарняними закладами у нас погано — 7% від потреб. На населення в 55 тисяч до 2030 року мало бути побудовано 3 нових школи — на вул. Чехова закладалось 3 га землі і 1000 місць, вул. ІІІ Інтернаціоналу (тепер Соборна) — 1100 і в Стоянці — початкова школа на 110 місць. В Ірпені мало бути 10 нових садочків, наразі маємо 2. У нас немає нових шкіл, з’явились тільки 2 прибудови (у 2-ій і 17-ій школах). Це економія 6,3 га землі під ті школи, які мали бути на цій землі побудовані. Зараз влада каже, що немає, де будувати, але чому приймалися цілі мікрорайони?.. Сквер Сидорука збудували на місці, де мав бути садочок, бо дешевше було відкрити сквер”.
Її доповнив юрист Сергій Гапон: “Я зробив витяг по комунальному підприємству “Ірпіньжитлоінвестбуд”. Всі ми знаємо, що це КП, через яке без конкурсу потрібним людям виділяють землі. На сьогодні перелік земельних ділянок, зареєстрованих на “Ірпіньжитлоінвестбуд”, складається з 25 сторінок. Їх роздавали в 2014-2015 році. Тож неправда, що все роздали “попередники”. У наш час у них в оренді 8,5 га. Не одну школу можна було б там побудувати, причому, це дозволяє бюджет. Якщо порахувати 30 млн, що виділили на стелу і набережну — за ці гроші можна було б побудувати садочок”.
З цього приводу депутат Ірпінської міської ради VII скликання Святослав Куценко зауважив: “Я закликаю всі долучатися до формування бюджету на 2019 рік. У попередні роки цей процес відбувався закрито, вірогідно, що в цьому буде так само… Чи треба нам набережна чи стела, коли у нас катастрофічна нестача садочків та шкіл?”
Спеціаліст Департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Алла Давидович натомість зауважила, що, на жаль, зараз МОН не може вказати, що на певній території потрібно побудувати школу чи садочок. Адже зараз це компетенція місцевої влади.
Ще одна болюча проблема — введення оплати за групи подовженого дня у всіх школах Приірпіння. Аналітик громадського руху “Чесно” Ірина Латиш наголосила “1 година у ГПД коштує 80 грн. Обізвали все це неподобство курсом навчально-розвивальних занять. Але там немає ні англійської мови, ні логіки, ні малювання. Діти просто сидять з вихователем, роблять домашнє завдання, ходять на прогулянку”. На що Алла Давидович зауважила: “Така практика зустрічається вперше в Україні, і започаткована вона в Ірпені”.
Присутній на круглому столі депутат Верховної ради України Віктор Кривенко пообіцяв, що допомагатиме місцевим жителям у вирішенні цієї складної ситуації. При цьому він наголосив: “Дуже важливою є саме ваша позиція. Не будьте байдужими, за вас ніхто нічого не зробить”.
На жаль, представники місцевої влади, яких запросили на круглий стіл, так і не з’явились.
“Для того, щоб запустити механізм співпраці, треба бажання відділу освіти і міської ради, в першу чергу, мера, який відставлений, але він керує і далі всіма процесами. Тобто на цьому круглому столі мають бути представники від влади. Вони мають вислуховувати і пропонувати свої шляхи вирішення, а не сидіти тихенько і розглядати це, як якісь політичні збори чи ще щось”, – зауважив громадський діяч Олексій Зіневич.
До обговорення долучилася і засновник приватних садочків в різних містах України Ірина Астахова.
Вона розповіла про те, як вирішують проблему нестачі шкіл і садочків у Львові: “Через 2 місяці після відкриття садочку в житловому комплексі приходить міська влада і перевіряє, чи справді забудовник віддав в оренду приміщення саме приватному садочку. Кожен великий забудовник, який будує у Львові, має передбачити садочок і це відслідковує міська рада”.
Насамкінець обговорення організатор заходу, громадський діяч Маріель Славська висловила надію на позитивні зрушення в цьому напрямку: “Ми маємо надію, що ті експерти, які сьогодні були залучені до обговорення, згуртуються і створять експертну групу, яка буде працювати над вирішенням цих питань надалі”.
Також вона запросила долучитися усіх небайдужих громадян до участі у флешмобі «Батьківські збори», який планують провести 22 вересня біля Ірпінської міської ради.
