Запитання до генпрокурора Юрія Луценка “Чому закон бездіє в Приірпінні?” набуло іншого масштабу після того, як ірпінський самовідставлений екс-мер Володимир Карплюк публічно заявив про намір балотуватись до парламенту.
Якщо досі географія “діянь” колишнього ірпінського голови обмежувалась лише одним регіоном, Приірпінням, то відтепер шкода і збитки, які він завдав, можуть масштабуватись на державному рівні.
Насправді гасло Карплюка “все буде Ірпінь”, яке агресивно нав’язується потенційному електорату сьогодні, приховує в собі таку ж небезпеку, як і колись “все буде Донбас” від колишнього однопартійця Карплюка – Віктора Януковича.
Нагадаємо, Карплюк змушений був під тиском громади та кримінальних проваджень скласти свої повноваження ще влітку минулого року, але залишив місто своїм маріонеткам, якими успішно керує. Задля забезпечення власної недоторканності він цілить на місце у парламенті, незважаючи на те, що є фігурантом цілої низки кримінальних проваджень.
Карплюка підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
- частиною 1 статті 255 (створення, керівництво злочинною організацією з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів),
- частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, учиненому в особливо великому розмірі у складі злочинної організації),
- частиною 4 статті 28, частиною 1 статті 205 (придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому у складі злочинної організації),
- частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 358 (підроблення документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає право та звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем, учиненому у складі злочинної організації),
- частиною 4 статті 28, частиною 1 статті 366 (службове підроблення, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, учиненому у складі злочинної організації) Кримінального кодексу України.
Крім того, встановлено факт зловживання службовим становищем, що потягло за собою незаконну зміну цільового призначення 15 га земель лісогосподарського призначення на землі під багатоповерхову забудову, а також зміну форми власності цих земель. Прокуратура повернула землю державі, але підозра ініціатору досі не висунута.
Останній злочин Володимир Карплюк засвідчив документально особистим підписом. Проте цю справу, як і десятки інших, правоохоронні органи, зокрема Генеральна прокуратура України, до якої неодноразово звертались громадські організації і активісти, системно ігнорують, так, ніби їх не існує зовсім.
За той час, поки ці справи роками, як і підвалини правосуддя у нашій державі, обростають “пліснявою”, на членів команди Карплюка – “кандидата-забудовника” від 95-го округу – вже відкрито нові кримінальні провадження у розкраданні бюджетних коштів, виведенні земельних ділянок на підставних осіб, руйнуванні державного майна з метою заволодіння земельними ділянками. Також відкрите кримінальне провадження по факту незаконного прийняття генерального плану міста Ірпінь, самовільної зміни меж міста та багато інших.
Бюджетні кошти далі “тануть” за відпрацьованими схемами, належного досудового розслідування кримінальних проваджень не ведеться, винні особи не притягнуті до встановленої Законом відповідальності.
Карплюк, тим часом, будує виборчу кампанію: не переймаючись питаннями моралі та етики, використовує в піарі дітей і, не обтяжуючи себе багажем невиконаних обіцянок ірпінчанам, поширює свою агітацію на сусідніх до Ірпеня локаціях.
До речі, постає ще один факт, який лишається поза увагою правоохоронних органів: з яких коштів так активно “гречкосіє” Карплюк у Вишневому, у Боярці та інших навколишніх населених пунктах? Адже, як свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДФС про суми виплачених доходів України, після звільнення Карплюка з міськради його доходи, як і доходи партії “Нові обличчя”, вже упродовж року – нульові.
А кошти, вкрадені у громади Ірпеня, піарники і рерайтери намагаються переконати суспільство в існуванні “української Швейцарії”, яку побудував в Ірпені “Карплюк-інноватор”.
Насправді ж Ірпінь стрімко перетворюється у суцільне бетонне гетто, де за роки “каденції” екс-мера вирубано кілька десятків гектарів зелених насаджень.
За останні п’ять років місцеві чиновники на чолі з Карплюком не вирішували нагальні проблеми, з якими містяни неодноразово звертались у петиціях до міськради. Натомість члени партії “Нові обличчя”, вони ж чиновники міськради і найбільші місцеві забудовники, працювали над яскравою обгорткою міста для майбутніх інвесторів житла, яке будували забудовники партії “Нові обличчя”.
Порівняння Ірпеня з цивілізованими європейськими містами звучить як відвертий стьоб місцевої влади над системою.
В Ірпені, у передмісті столиці, місцеві чиновники безкарно б’ють активістів. Це тут досі не покарані винні за використання вогнегасників проти мам з дітками, що вийшли на мирну акцію проти забудови скверу. Це в Ірпінській міській раді цинічно нехтують думкою громадян, приймаючи за участі тітушок ганебні рішення. Це тут посадовці, маючи десятки кримінальних проваджень, безкарно продовжують працювати в органах місцевого самоврядування.
Питання залишається відкритим: чому представники правової системи – Головного управління Національної поліції в Київській області та Генеральної Прокуратури України – мовчки спостерігають, як Карплюк “йде у Верховну Раду”, тим самим повертаючи Україну у часи Януковича?
З новим витком в історії України мають відбутися нарешті зрушення, бо чесне правосуддя та правоохоронні органи є фундаментом легітимності держави, адже, як слушно зауважив свого часу Стівен Гокінг, закон – не закон, якщо він виконується тільки іноді.
Олексій Зіневич, спеціально для УП
